Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №815/659/17

УХВАЛА

23 лютого 2018 року

Київ

справа №815/659/17

адміністративне провадження №К/9901/1295/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №815/659/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від
06.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
14.12.2017.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 касаційну скаргу скаржника залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) та надано відповідачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом долучення документу про сплату судового збору та належним чином завіреної копії довіреності або її оригіналу.

30.01.2018 ухвалою Верховного Суду Головному управлінню ДФС в Одеській області продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

20.02.2018 до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, мотивоване тим, що Головне управління ДФС в Одеській області не встигає надати до суду платіжне доручення про сплату судового збору, в зв'язку з чим вважає за необхідне відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останнього з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Посилання, якими обґрунтовано клопотання відповідача, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює його задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки відповідачем не усунуто недоліків касаційної скарги, остання, у відповідності до приписів статті 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 169,332 та пунктом 12 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №815/659/17 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Гончарова