Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.10.2020 року у справі №260/1007/19

УХВАЛА

23 жовтня 2020 року

Київ

справа №260/1007/19

провадження №К/9901/26163/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі за позовом Підприємства об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

УСТАНОВИЛ:

Підприємство об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" звернулося до суду з позовом Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК211/217/ПД/АВ/П від 08 травня 2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЗК211/217/ПД/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-108 від 06 червня 2019 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень №ЗК 211/217/ПД/АВ/П від 08 травня 2019 року.

Визнано незаконною та скасовано постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 06 червня 2019 року №ЗК 211/217/ПД/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-108.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року скасовано.

Прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Підприємство об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з відміткою на поштовому конверті касаційна скарга направлена до суду 08 жовтня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене узгоджується також з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Предметом оскарження у даній справі є постанова відповідача про накладення на позивача штрафу на суму 12519,00 грн.

Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.

У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (Кодексі адміністративного судочинства України).

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до Загальних положень частина 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які поширюються й на касаційне провадження, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу учасників справи, її складності та того, що предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача штрафу на суму 12519,00 грн., колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Суд відхиляє твердження Підприємства об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №804/2956/17, оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати у разі відступлення від практики Верховного Суду та на підставі аналізу яких актів законодавства, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом відступлення від правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності.

Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі за позовом Підприємства об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису.

2. Надіслати Підприємству об'єднання громадян "Мукачівське Учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих" копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя С. М. Чиркін