Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2018 року у справі №826/3968/17

УХВАЛА

24 липня 2018 року

Київ

справа №826/3968/17

адміністративне провадження №К/9901/56393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі №826/3968/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції України у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві від 20 лютого 2017 року №7 о/с. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням з 20 лютого 2017 року по 13 березня 2018 року в сумі 62289,22 грн. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_2 суму заборгованості - фінансової різниці за 7,8 семестр навчання, що виникла у останнього перед Національною академією внутрішніх справ внаслідок незаконного звільнення наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві №1009 о/с від 06 листопада 2015 року у розмірі 6548,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10 липня 2018 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Доводи касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі №826/3968/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

В. М. Шарапа