Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2019 року у справі №826/4236/18

УХВАЛА

24 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/4236/18

адміністративне провадження №К/9901/17200/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату, у якому просив:

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- скасувати рішення Міністерства оборони України від 02 грудня 2016 року у частині відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

- зобов'язати Міністерство оборони України, Одеський обласний військовий комісаріат провести призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на момент встановлення ІІ групи інвалідності за аналогічною посадою, що займав позивач на момент звільнення, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які мають постійний характер відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, позовні вимоги задовольнив.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 19 червня 2019 року Міністерство оборони України звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України, з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 13 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що Міністерство оборони України оскаржує постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року за наслідками перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року, ухваленого у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки така справа відповідно до ст. 12 КАС України віднесена до категорії справ незначної складності. Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У даному випадку передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин не встановлено. Крім того, у своїй касаційній скарзі Міністерство оборони України не зазначає про наявність обставин, передбачених вказаною вище законодавчою нормою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що касаційна скарга Міністерства оборони України подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін