Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2019 року у справі №826/10237/16

УХВАЛА

21 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/10237/16

адміністративне провадження №К/9901/16606/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 позов задоволено.

Головне управління ДФС у м. Києві оскаржило зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційна скарга як така, що подана з порушенням вимог статей 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору) залишена без руху з наданням відповідачу десятиденного строку для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019 (оприлюднена
21.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин, з яких строк був пропущений.

Головне управління ДФС у м. Києві 11.06.2019 (згідно з відбитком календарного штемпеля) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.05.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи довід, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на те, що ним постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а майновий стан контролюючого органу є поважною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідач у межах встановленого судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Л. І. Бившева

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду