Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №1740/2418/18

УХВАЛА

22 березня 2019 року

Київ

справа №1740/2418/18

адміністративне провадження №К/9901/7129/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В., -

під час розгляду касаційної скарги Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - управління ПФУ) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління ПФУ про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

встановив:

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнив.

Управління ПФУ не погодилося з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року і подало апеляційну скаргу.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу управління ПФУ залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання документа про сплату судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначив, що апелянт не надав суду належних доказів, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору.

Той самий суд ухвалою від 22 лютого 2019 року повернув апеляційну скаргу відповідача на підставі частин 2 , 5 статті 298, пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Суд визнав, що апелянт у визначений ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2019 року строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Управління ПФУ не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної і 13 березня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування. Вважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевірила наведене в касаційні скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Із наведених обставин випливає, що скаржник просить скасувати в порядку касаційного провадження рішення суду першої інстанції, яке фактично не переглядалося судом апеляційної інстанції, оскільки суд цього рівня повернув апеляційну скаргу, яка була подана управлінням ПФУ, і рішення по суті спору не ухвалював. У розумінні частини 1 статті 328 КАС наявність такої правової ситуації унеможливлює касаційний розгляд рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі управління ПФУ оскаржило і рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За частинами другою, третьої цієї статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених пункту 5 частини 1 статті 333 КАС , якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт подав апеляційну скаргу, до якої не долучив документ про сплату судового збору, йому було вказано на цей недоробок і надано час для його усунення. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726072406 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 04 лютого 2019 року. Відтак у зв'язку з невиконанням вимог закону та вимоги судової ухвали суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу. Факт несплати судового збору у касаційній скарзі не заперечуються.

Такі обставини дають підстави вважати, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції не є незаконним, правильне застосування ним норм права є очевидним і не викликає розумних і об'єктивно спроможних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Касаційна скарга не містить аргументів та суджень, достатніх для визнання її вимог обґрунтованими.

Зазначене у своїй сукупності робить неможливим відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління ПФУ про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко