Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.11.2020 року у справі №754/6586/17

УХВАЛА

23 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 754/6586/17

адміністративне провадження № К/9901/29785/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі № 754/6586/17за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

У 2017 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2016, оформлене протоколом № 9 в частині скасування встановленого позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06.09.2018, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.10.2016, оформлене протоколом № 9 в частині скасування встановленого позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково:

- рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06.09.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 16.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних зі встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від
11.10.2016, оформленого протоколом № 9, у частині скасування встановленого позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням органів виконавчої влади.

09.11.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.09.2020 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункти "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.09.2020 у справі № 200/11171/19-а за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С. М. Чиркін

Судді: В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа