Історія справи

Ухвала ВП ВС від 17.11.2019 року у справі №9901/518/19
Ухвала КАС ВП від 02.10.2019 року у справі №9901/518/19

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №9901/518/19

адміністративне провадження №П/9901/518/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В. П.,

Суддів: Васильєвої І. А., Гусака М. Б., Хохуляка В. В., Усенко Є. В. перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Трансросс" до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування частково Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" №82/2019 від 19 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювас-Трансросс" звернулось до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" №82/2019 від 19 березня 2019 року. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати зазначений Указ в частині введення в дію рядка 169 додатку 2.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву Товариства залишено без руху для усунення недоліків, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду позивачем, а також не наданням заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску. Судом зазначено, що офіційне оприлюднення спірного Указу здійснено в газеті "Урядовий кур'єр" від 21 березня 2019 року - № 55 (https://zakon. rada. gov. ua/laws/card/82/2019), а до суду позивач звернувся 25 вересня 2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Позивачу запропоновано надати заяву про поновлення строку звернення до суду, з зазначенням обґрунтованих підстав поважності причин його пропуску. Для усунення недоліків позивачу встановлено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

10 жовтня 2019 року, з метою усунення недоліків, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування поважності причин строку звернення до суду позивач зазначив, що ним не пропущений такий строк, адже про існування оскаржуваного Указу він дізнався в перший робочий день тижня 08 квітня 2019 року із інформації, викладеної на офіційному сайті "Офіційний вісник Президента України" (опубліковано в п'ятницю 5 квітня 2019 року). Таким чином, позивач наполягає на тому, що звернувся з позовом щодо оскарження Указу Президента в межах строків, передбачених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З таких підстав, початком перебігу строку звернення з адміністративним позовом до суду, в розумінні частини 2 статті 122 КАС України, вважає 8 квітня 2019 року (з моменту, коли він дізнався про порушення його прав, свобод та інтересів), а не дату опублікування Указу - 21 березня 2019 року, як зазначено Судом в ухвалі від 30 вересня 2019 року.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до пункту 7 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року №503/97 (далі - Указ №503/97) оскаржуваний ним Указ не спрямований на регулювання загальних суспільних відносин, що містить права, направлені на неодноразове застосування, а тому він мав би йому доводитись до відома, шляхом направлення для ознайомлення. Оскільки Указ опублікований, то в такому випадку, строк звернення до адміністративного суду, який передбачений статтею 122 КАС України не застосовується, в силу приписів частини 3 статті 264 КАС України, відповідно до якого, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але таке право не є абсолютним та обмежується на законодавчому рівні, зокрема строками звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 1 Указу №503/97 установлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є:

"Офіційний вісник України";

газета "Урядовий кур'єр".

Оскаржуваний позивачем Указ Президента України від 19 березня 2019 року №82/2019 оприлюднено в газеті "Урядовий кур'єр" від 21 березня 2019 року № 55. Тобто, саме з цієї дати вважається, що позивач повинен був дізнатись про існування оскаржуваного ним Указу, тобто з моменту його офіційного опублікування. Таким чином доводи, що він ознайомився із даним Указом в перший робочий день тижня - 8 квітня 2019 року, після його опублікування в іншому офіційному виданні - 5 квітня 2019 року, є необґрунтованими. Власне, відомості про публікацію оскаржуваного позивачем Указу вказані на звороті примірника Указу, яка долучена ним до адміністративного позову.

Крім того, як убачається із пункту 3 оскаржуваного позивачем Указу, він набирає чинності з дня його опублікування. Тобто, шестимісячний строк, перебіг якого розпочався з 21 березня 2019 року, закінчився 21 вересня 2019 року, тоді як позов Товариством було подано лише 25 вересня 2019 року.

Доводи позивача відносно того, що спірний Указ як нормативно-правовий акт може бути оскаржений протягом всього строку його чинності відповідно до частини 3 статті 264 КАС України, оскільки відповідачем було застосовано порядок його оприлюднення аналогічний порядку для акта нормативно-правового характеру, а не акта індивідуальної дії, є помилковими, з таких підстав. Акти загального значення розраховані на неодноразове застосування та їх дія розповсюджується на необмежене коло осіб, і, зазвичай, містять хоча б одну норму права. Спірний Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" №82/2019 від 19 березня 2019 року немає жодної ознаки нормативно-правового акта, а факт його опублікування не свідчить, що цей акт є нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 7 Указу №503/97, - акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу.

Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Тобто, для не нормативно-правових актів встановлений додатковий альтернативний спосіб доведення до відома осіб, яких він стосується.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В даному спорі Суд приходить до висновку, що підстави, які зазначені в заяві позивачем є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду, що має наслідком повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас-Трансросс" до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" №82/2019 від 19 березня 2019 року - повернути.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження....................................................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

В. В. Хохуляк

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду