Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.02.2021 року у справі №640/18926/19

УХВАЛА

22 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/18926/19

адміністративне провадження № К/9901/7350/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі за позовом Комунального підприємства "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

У жовтні 2019 року Комунальне підприємство "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 позов задоволено.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиний соціальний внесок у спірний період сплачувався позивачем своєчасно, а тому нарахування йому штрафних санкцій і пені було безпідставним.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що наявним у справі витягом з інтегрованої картки позивача зі сплати єдиного внеску за період з
01.10.2013 по 31.12.2015 підтверджується несвоєчасна сплата ним останнього, а відтак відповідачем правомірно нараховано йому штрафні санкції та пеню на підставі оскаржуваного рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Комунальне підприємство "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило рішення суду попередньої інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Предметом позову у даній справі є скасування рішення №0207921309 від 10.07.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 34 301,78 грн. та нарахування пені в сумі 1 810,55 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Верховним Судом установлено, що сума оспорюваних у даній справі рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, в свою чергу, дає підстави дійти висновку про віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.

Отже ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Матеріали ж касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020, прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі за позовом Комунального підприємства "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко