Історія справи

Ухвала ВП ВС від 22.06.2021 року у справі №9901/171/21
Ухвала КАС ВП від 23.05.2021 року у справі №9901/171/21

УХВАЛА

21 травня 2021 року

Київ

справа №9901/171/21

адміністративне провадження №П/9901/171/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мартинюк Н. М., суддів: Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Політичної партії "Слуга Народу" про визнання протиправним і скасування протоколу,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - "ЦВК"), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати протокол ЦВК від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

У позовній заяві позивач також просить поновити йому строк на звернення до адміністративного суду з цим позовом, стверджуючи про те, що цей строк має бути загальним (тобто шість місяців), а про порушення свого права він дізнався із постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі №761/3540/20, копію якої отримав 14 квітня 2021 року.

Перевіривши подану позовну заяву, колегія суддів приходить до висновку, що остання підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 99 Закону України від 5 березня 1999 року №474-XIV "Про вибори Президента України" рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій - суб'єктів виборчого процесу, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

За змістом частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму.

Колегія суддів уважає, що в даному випадку першочерговим є питання належності даного публічно-правового спору до категорії "виборних".

Згідно із частиною 3 статті 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Наведені приписи процесуального закону у співставленні з природою даного спору свідчать, що судом першої інстанції у справах, предметом оскарження у яких є рішення, дії чи бездіяльність ЦВК щодо встановлення результатів виборів, є Верховний Суд.

В розрізі наведених положень принагідно наголосити, що позивач оскаржує дії Центральної виборчої комісії пов'язані з виборами Президента України 2019 року.

Так, 30 квітня 2019 року ЦВК склала і оголосила протокол про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, перемогу на яких здобув Володимир Зеленський.

Отже, виходячи із суті спору та заявлених позовних вимог, цей спір стосується встановлення ЦВК результатів чергових виборів Президента України 2019 року.

За загальним правилом рішення ЦВК стосовно встановлення результатів виборів завжди ухвалюються в межах виборчого процесу. Однак, позови про оскарження таких рішень можуть надходити і після того, як виборчий процес завершився.

Подібна ситуація склалася із цим позовом, адже виборчий процес з чергових виборів Президента України уже завершився, тож позивач слушно зауважив, що звернення до суду з цим позовом ним не охоплюється.

В той же час, установлені параграфом 2 Глави 11 КАС України особливості розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом, підлягають застосуванню не тільки під час виборчого процесу, але у всіх випадках, коли спір стосується рішень (дій чи бездіяльності) виборчої комісії, прийнятих в межах і стосовно виборчого процесу.

Зокрема це стосується правил щодо суб'єктів звернення до суду з такими позовами, а також строку, протягом якого певний суб'єкт може реалізувати своє право.

Тобто спір є "виборчим" не тільки тоді, коли позов подано під час виборчого процесу, а й якщо цей спір витікає з правовідносин, що виникають (існують) під час виборчого процесу, а предмет оскарження (рішення, дії, бездіяльність виборчої комісії, що були прийняті чи вчинені під час виборчого процесу) пов'язаний з виборчим процесом.

Тож незважаючи, що даний позов поданий позивачем поза межами виборчого процесу чергових виборів Президента України 2019 року та звернення до суду ним не охоплюється, цей спір є "виборним", оскільки стосується рішення ЦВК, прийнятого в межах і стосовно даного виборчого процесу.

Виходячи із цього, порядок і розгляд такого публічно-правового спору повинен здійснюватися у відповідності до особливостей розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом, що визначені КАС України.

Відтак, доводи позивача про застосування загальних положень адміністративного судочинства при розгляді цього позову, зокрема щодо строків звернення до суду, ґрунтуються на помилковому трактуванні положень процесуального закону.

Частиною 6 статті 277 КАС України обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому Частиною 6 статті 277 КАС України.

За правилами частини 3 статті 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

За приписами частин 1 -3 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених частин 1 -3 статті 270 КАС України, не поширюються правила частин 1 -3 статті 270 КАС України. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Відповідно до частини 5 статті 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Отже, у справах щодо оскарження рішень про встановлення ЦВК результатів виборів, які є виборчими у розумінні процесуального закону, зокрема й у тих, де позови надійшли поза межами виборчого процесу, застосовується спеціальний строк, передбачений частиною 6 статті 273 КАС України у поєднанні з вимогами частиною 6 статті 273 КАС України щодо неможливості його поновлення.

Водночас, особливу увагу необхідно звернути саме на стислість строків, визначених для звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій, бездіяльності, зокрема виборчих комісій, які, окрім цього, є ще й присічними (преклюзивними). Приміром, закінчення строку на оскарження рішень ЦВК щодо встановлення результатів виборів, припиняє саме існування спору й позбавляє суб'єктивного права на захист в суді, незалежно від того, що зумовило пропуск цього строку і які власне мотиви звернення до суду з таким позовом.

За таких обставин, цей спір не може вирішуватися після спливу п'ятиденного строку, встановленого частиною 6 статті 273 КАС України, оскільки в протилежному випадку це суперечитиме вимогам процесуального закону, а також нівелюватиметься суть виборчого процесу й обумовлені цим особливості судового розгляду виборчих спорів, для яких часові рамки мають важливе, а часом і визначальне значення.

Така специфіка розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом, насамперед пов'язана з безперервністю цього процесу і самою суттю виборів як форми народного волевиявлення, за допомогою якої формується орган законодавчої влади.

Безсумнівно, що позов ОСОБА_1 подано поза межами встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку. Більше того, на час звернення до суду обраний на чергових виборах 2019 року Президент України Володимир Зеленський склав присягу (20 травня 2019 року) та виконує свої повноваження.

Підсумовуючи викладене та враховуючи темпоральні межі даного спору, позовна заява ОСОБА_1 згідно з частиною 5 статті 270 КАС України має бути залишена без розгляду.

Керуючись статтями 22, 270, 273 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування протоколу ЦВК від 30 квітня 2019 року про результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду у дводенний строк з дня її постановлення...................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду