Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2018 року у справі №353/903/17

УХВАЛА

20 серпня 2018 року

Київ

справа №353/903/17

провадження №К/9901/59001/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І.,

перевіривши касаційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Касаційна скарга 13 серпня 2018 року надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 8 серпня 2018 року.

З касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року за наслідками перегляду постанови Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2017 року, прийнятої у скороченому провадженні.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 9 , 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Будь-яке відхилення від встановленого законом порядку розгляду справ зазначеної категорії (що розглядались за скороченим провадженням), в тому числі й у спосіб касаційного перегляду призведе до порушення принципу правової визначеності.

Принцип верховенства права, закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, судова практика Європейського суду з прав людини передбачає можливість відступу від букви закону, але для цього мають бути виняткові обставини, наявність яких особою, що подає касаційну скаргу не доведено.

Дослідивши касаційну скаргу, суд визначив наступне.

Позовна заява ОСОБА_2 розглядалась судом першої інстанції в порядку скороченого провадження на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду позовної заяви. Згідно з частиною 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції повинна була розглядатись судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Особа, що подає касаційну скаргу, не вказує в якому порядку було проведено апеляційне провадження. Суд, проаналізувавши текст постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року № 876/11128/17, дійшов висновку, що судом не досліджувалися нові докази у справі.

Відповідно до статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час постановлення ухвали, касаційне оскарження судового рішення є можливим лише у випадках визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії.

2. Надіслати Тлумацькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Івано-Франківської області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя М.І. Гриців