Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2019 року у справі №420/2275/19

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №420/2275/19

адміністративне провадження №К/9901/19355/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року по справі за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Нотаріальна Палата України про визнання протиправним та скасування наказу № 108/5 від 11 січня 2019 року та визнання протиправними дії,

УСТАНОВИЛ:

25 квітня 2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію Наказу Міністерства юстиції України №108/5 від 11 січня 2019 року "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Зобов'язано Державне підприємство "Національні інформаційні системи" відновити доступ державному реєстратору-приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом його розблокування до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

25 червня 2019 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

На зазначену постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 10 липня 2019 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

За правилами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України встановлено, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Судом першої інстанції відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову судом першої інстанції встановлено, що Міністерством юстиції України прийнято наказ №108/5 від 11 січня 2019 року про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990:

1. Тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 (чотирнадцять) днів;

2. Виконання пункту 1 наказу покладено на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Однак на час постановлення ухвали про забезпечення позову судом першої інстанції позивачу не розблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції при задоволенні заяви позивача про забезпечення позову виходив із наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки оскаржуваний наказ фактично позбавив останнього можливості виконувати свої посадові обов'язки, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Колегія судів апеляційного суду не погодилась з висновком суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення позову, виходила з наступного.

Відповідно до частини 1 , 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із частиною 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Колегія суддів вказала, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України, оскільки державні реєстратори жодним чином не позбавлені права на працю та вони вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.

Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов із врахуванням правової позиції наведеної у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №808/2432/18 (К/9901/60285/18) та від 19 червня 2019 року по справі № 826/9263/17 (К/9901/44796/18).

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій викладені доводи щодо здійснення повноважень приватного нотаріусу по вчиненню державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та щодо способу забезпечення позову.

Крім того, у касаційній скарзі позивач посилається на положення Порядку "Про реалізацію експериментального проекту у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 24 жовтня 2018 року, № 860. Разом з тим конкретних вимог та доводів якими вони обґрунтовані касаційна скарга не містить.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №108/5 від 11 січня 2019 р. про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є фактично вирішенням спору по суті, оскільки державні реєстратори в подальшому здійснюють діяльність у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дію якого зупинено, був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами при вчиненні дій у зазначених вище сферах, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.

Вживаючи заходи забезпечення позову у вказаний спосіб до вирішення справи по суті (до встановлення протиправності або правомірності прийняття оскаржуваного наказу), суд першої інстанції фактично усунув всі наслідки, які на їх підставі були застосовані до позивачів (державних реєстраторів), що порушує принцип рівності сторін, регламентований ст.8 КАС України та є фактичним вирішенням справи по суті.

З аналізу рішень судів попередніх інстанцій та матеріалів касаційної скарги не встановлено та не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій згаданих вище норм права.

Виходячи з того, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга не спростовує наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року по справі за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Нотаріальна Палата України про визнання протиправним та скасування наказу № 108/5 від 11 січня 2019 року та визнання протиправними дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич