Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №826/17340/17

УХВАЛА

19 липня 2018 року

Київ

справа №826/17340/17

адміністративне провадження №К/9901/55991/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі №826/17340/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року позивачу відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, в зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення скарги без руху.

27 березня 2018 року позивачем повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вважаючи вказані судові рішення апеляційної інстанції постановленими з порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Перевіряючи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги, суд виходить із наступного.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без руху в зв'язку із ненаданням документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк для усунення зазначеного недоліку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.03.2018 року вищезазначена ухвала суду отримана скаржником, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановляючи ухвалу від 19.03.2018 року про повернення апеляційної скарги, суд виходив з того, що станом на час постановлення ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення частини 5 статті 298 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження Верховний Суд виходить з наступного.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звернувшись 27.03.2018 року з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 19.01.2018 року скаржником не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
19.04.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.

На виконання вимог ухвали, позивачем надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було отримано ним 06.06.2018 року за штриховим індефікатором №0105101826755.

Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка вказаного штрихкоду-ідентифікатора шляхом використання сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти свідчить, що копія ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2018 року отримана апелянтом 06 лютого 2018 року.

В зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому ухвалою від 04.05.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 у справі №826/17340/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець