Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №240/5853/18
Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №240/5853/18

УХВАЛА

21 січня 2020 року

Київ

справа №240/5853/18

адміністративне провадження №К/9901/1461/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О. В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем- СК" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,

УСТАНОВИЛ:

09 січня 2020 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частинами 1 , 3 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.

При цьому, за змістом частин 1 та 3 статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частинами 5 , 6 статті 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ж її копія, засвідчена у визначеному саме законом порядку.

Статтею 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Відповідно, виключно у Верховної Ради України наявні повноваження приймати закони.

Стаття 1 КАС України передбачає, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

У Кодексі адміністративного судочинства України (закон, прийнятий Верховною Радою України) чітко визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника, або представника, повноваження якого, підтверджені довіреністю, яка видана за підписом керівника.

Право підписувати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному КАС України) іншими посадовими особами податкового органу, окрім керівника, відповідно ніхто крім керівника не має можливості підписати, та відповідно, завірити довіреність.

Щодо підтвердження повноважень установчими документами, то у Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади зазначені документи відсутні.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236 "Про Державну фіскальну службу України", чітко встановлено повноваження Голови ДФС представляти ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами (підпункт 1 пункту 11 Постанови).

Касаційна ж скарга від імені Державної фіскальної служби України підписана К. В. Кузьміною як представником, на підтвердження чого подано довіреність, видану і підписану директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження І. Л. Антоненко, втім, будь-яких доказів щодо уповноваження цієї посадової особи на вчинення таких дій у розумінні статті 59 КАС України (згідно закону, установчих документів) до суду касаційної інстанції не надано.

За правилами пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо така підписана особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоус