Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.12.2020 року у справі №420/3162/19

УХВАЛА

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/3162/19

адміністративне провадження № К/9901/33403/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі №420/3162/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №420/3162/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 03 грудня 2020 року тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" задоволено повністю.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №420/3162/19 було залишено без руху на підставі частини 2 статті 298 КАС України (у зв'язку з несплатою судового збору).

16 грудня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Мотивуючи вказане клопотання, представник апелянта вказав, що позбавлений можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у встановлений строк, у зв'язку з наявним арештом рахунків податкового органу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для надання документа про сплату судового збору.

21 грудня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло наступне клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору, з підстав неможливості вчасно його оплатити.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а строк для усунення недоліків продовжено на десять днів з моменту отримання копії ухвали.

13 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тим, що немає можливості вчасно виконати ухвалу суду через наявність у податкового органу непогашеної заборгованості сплати судового збору.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто заявнику.

У жовтні 2020 року Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вдруге звернулось з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №420/3162/19.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що попередня скарга подана у межах визначеного процесуальним законом строку, однак була повернута у зв'язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 2 та 3 статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

04 листопада 2020 року до суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому апелянт зазначає фактично аналогічні причини, які були вказані ним при зверненні з апеляцією та яким вже надавалась оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху від 21 жовтня 2020 року. Інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначені.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №420/3162/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом п'яти днів з моменту закінчення карантину особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 21 жовтня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі №420/3162/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хліб" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева І. Я. Олендер