Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.09.2018 року у справі №813/3672/17

УХВАЛА

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №813/3672/17

адміністративне провадження №К/9901/59687/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 813/3672/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2018 касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Львівській області було залишено без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1280,00 грн. Скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

В межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 30.08.2018 року скаржникам надіслано до суду платіжне доручення № 365 від 11.09.2018 року, яким судовий збір сплачено у розмірі 2132,00 грн. та платіжне доручення № 364 від
11.09.2018 року, яким судовий збір сплачено у розмірі 428,00 грн.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 813/3672/17 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Галицької ОДПІ № 24559-13 та № 24558-13 від 14.11.2016.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій Галицька об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Львівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 813/3672/17 є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 24559-13, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 13344,41 грн. та № 24558-13, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 5664,92 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що застосування відповідачем положень ст. 266 Податкового кодексу України з метою оподаткування належного позивачці нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, не може мати місце у 2015 році, тому податкові повідомлення-рішення Галицької ОДПІ від 14.11.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі К/9901/40960/18.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 813/3672/17.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписЛ.І. Бившева підписВ.П. Юрченко