Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №440/519/19

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №440/519/19

адміністративне провадження №К/9901/14135/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019

у справі № 440/519/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області,

треті особи - Комунальне підприємство "Полтавський обласний Центр Медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради" Полтавської обласної державної адміністрації,

Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області",

про визнання протиправними та скасування рішень,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, треті особи - Комунальне підприємство "Полтавський обласний Центр Медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради" Полтавської обласної державної адміністрації, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області", в якому просив суд: поновити строк для оскарження висновку службового розслідування від 10.12.2003, висновку за результатами службового розслідування від 05.11.2004, акту за формою НТ* № 20 від 28.11.2004, акту за формою Н-5* від 25.11.2004 та довідки МСЕК за № 0300443 від 29.12.2004, як такий, що пропущений з поважних причин; визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 10.12.2003, висновок за результатами службового розслідування від 05.11.2004, акт за формою НТ* № 20 від
28.11.2004, акт за формою Н-5* від 25.11.2004 та довідку МСЕК за № 0300443 від
29.12.2004; визнати акт форми Н-1 про нещасний випадок, який був затверджений
22.04.2004 виконуючим обов'язки начальника УБОЗ - ОСОБА_2 законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства; визнати постанову військово-лікарської комісії про придатність до військової служби (служби в органах внутрішніх справ), служби за військовим фахом (служби на посаді) та ін. від 13.05.2004 та Свідоцтво про хворобу № НОМЕР_2 від 13.05.2004 законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства; визнати довідку МСЕК серії МСЕ № 0351846 від 22.06.2004 законною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі № 440/519/19, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що адміністративний позов подано після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судами встановлено, що позивач оскаржує акти за формою НТ* № 20 та Н-5* від 2004 року, висновок службової перевірки за 2003 рік, довідку МСЕК від 2004 року. З позовом позивач звертається до суду першої інстанції лише 11.02.2019, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Враховуючи те, що вказані позивачем у заяві причини пропуску звернення до суду визнані неповажними, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від
12.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали, позивач надіслав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій посилається на необізнаність з порушенням своїх прав внаслідок зміни причини інвалідності, яка мала місце
29.12.2004.

При цьому, судами встановлено, що матеріали адміністративного позову містять докази, які спростовують вищевказані твердження позивача.

Так, судами встановлено, що 29.12.2004 за результатами повторного розгляду медико-експертної справи ОСОБА_1 підтверджено ІІІ групу інвалідності та змінено причину інвалідності з "травма пов'язана з виконанням службових обов'язків" на "травма, не пов'язана з виконанням службових обов'язків" про що видано довідку серії НОМЕР_1.

Крім того, судами зазначено, що 13.06.2012 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності із формулюванням "травма не пов'язана з виконанням службових обов'язків" та видано відповідну довідку; вищевказаний висновок підтверджено і під час чергового огляду 03.06.2013.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судами встановлено, що матеріалами справи спростовується посилання позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався лише у вересні 2018 року, та позивачем не було наведено достатніх підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 440/519/19.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

В. М. Шарапа