Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2019 року у справі №2040/5574/18

УХВАЛА

20 березня 2019 року

Київ

справа №2040/5574/18

адміністративне провадження №К/9901/7378/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А, Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року

у справі №2040/5574/18

за позовом ОСОБА_3

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №2040/5574/18.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 гривня. У справі №2040/5574/18 оскаржується податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2016 року № 218-1303, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 гривень. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа №2040/5574/18 відноситься до категорії справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У касаційній скарзі зазначаючи про фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики скаржник зазначає про різну практику Верховного Суду, зокрема у справах №826/14499/16, №826/13203/16, в яких, як зазначає скаржник, Суд переклав на позивачів обов'язок доказування фактичного пробігу та прийняв рішення на користь податкових органів, тоді як у справах №816/2372/16, №826/13516/16 та №826/14614/16 Суд звернув увагу на обов'язковість врахування суб'єктів владних повноважень показників фактичного пробігу та скасував рішення судів попередніх інстанцій у зв'язку із невитребуванням інформації про пробіг, яка враховувалась при визначенні вартості автомобіля.

Однак Суд не вбачає наявності різної практики у зазначених позивачем справах з огляду на наступне.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно належним та допустимим доказом в розумінні статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення, яким визначено транспортний податок є інформація Мінекономрозвитку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах №816/2372/16, №826/13516/16, №826/14614/16 Верховним Судом скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справи на новий розгляд, у зв'язку з відсутністю належного та допустимого доказу, який би свідчив про правомірність податкового повідомлення-рішення, а саме інформації Мінекономрозвитку, або не врахування її під час прийняття судами першої та апеляційної інстанції судових рішень.

Тоді як у справах №826/14499/16 та №2040/5574/18 зазначена інформація Мінекономрозвитку наявна, відповідно податковим органом підтверджено наявність підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Доказів того, що позивач скористався своїм правом на звернення до контролюючого органу з питань звірки тих чи інших показників, що мають вплив на обчислення середньо ринкової вартості автомобіля, безпосередньо пробігу авто, до судів попередніх інстанцій надано не було, а тому заявляти про те, що відповідачем пробіг не був врахований, є безпідставним.

Скаржником не виконано вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства, зокрема не доведено обставнин на яких ґрунтуються заперечення стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем не доведено не врахування податковим органом наданої ним інформації щодо фактичного пробігу, про що вказано в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, в той час як судом апеляційної інстанції повністю надано оцінку доводам стосовно наявності всіх елементів для розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу. Суд касаційної інстанції не має можливості, в силі своїх повноважень, переоцінювати доводи, які вже були оцінені судами попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини зазначені у касаційній скарзі є необґрунтованими та не свідчать про різну практику Верховного Суд у схожих правовідносинах, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №2040/5574/18 за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер