Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №807/72/18

УХВАЛА

19 вересня 2018 року

Київ

справа № 807/72/18

провадження № К/9901/57809/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (відповідач), аз участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, у якій просив: визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про закінчення виконавчого провадження від 17 січня 2018 року №
52674884.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15 січня 2018 року відбулися електронні торги з реалізації ритуального будинку, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Пушкіна, 19а (лот № 256963), де позивач переміг, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів офіційного веб-сайту Державного підприємства "СЕТАМ", та 17 січня 2018 року було здійснено повний розрахунок за придбане майно, що підтверджується квитанцією від 17 січня 2018 року № ПН1313. Проте, 18 січня 2018 року організатор електронних торгів припинив електронні торги з продажу лота № 256963 на підставі постанови державного виконавця Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про закінчення виконавчого провадження від 17 січня 2018 року № 52674884. Позивач зазначав, що незважаючи на повний розрахунок за вказане майно, акт про проведені електронні торги не отримав. Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Суди встановили, що на виконанні в Берегівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області перебувало виконавче провадження АСВП № 52674884 з примусового виконання виконавчого напису № 349 від 29 вересня 2016 року, виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Ж. В., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суми боргу у розмірі 187519,82 гривень, у тому числі витрати по вчиненню виконавчого напису в розмірі 1800,00 гривень.

У ході примусового виконання зазначеного виконавчого провадження АСВП № 52674884 встановлено, що боржнику ОСОБА_3 на праві приватної власності належить нежитлова будівля ритуального будинку за адресою: АДРЕСА_1, на яку державним виконавцем накладено арешт, та проведено опис майна, що підтверджується постановою за № 52674884 від 3 жовтня 2017 року.

1 грудня 2017 року зазначене нерухоме майно передано на реалізацію до ДП "СЕТАМ".

14 січня 2018 року позивач подав заявку на участь в електронних торгах з продажу нежитлової будівлі - ритуального будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та сплачено гарантійний внесок.

15 січня 2018 року відбулися електронні торги з реалізації вказаної будівлі.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 311462 переможцем вказано ОСОБА_2 та надано позивачу час для сплати суми визначеної у даному протоколі до 29 січня 2018 року. 17 січня 2018 року позивачем було здійснено повний розрахунок за вказане майно.

Поряд із цим, 16 січня 2018 року до Берегівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області надійшла заява від боржника ОСОБА_3, відповідно до якої останній просить закінчити виконавче провадження АСВП №52674884 у зв'язку з повним погашення боргу відповідно до квитанції № 190 від 16 січня 2018 року та платіжного доручення №1 від 16 січня 2018 року про сплату боргу на рахунок Берегівського РВ ДВС.

За заявою стягувача сума заборгованості у розмірі 187519,82 гривень перерахована на рахунок "Укрсоцбанк" у м. Києві.

Після сплати всієї суми заборгованості відповідно до виконавчого провадження ВП № 52674884 на рахунок Берегівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, сума яка підлягала стягненню на користь ПАТ Укрсоцбанк у розмірі 187519,82 гривень, відповідно до частини 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" згідно платіжного доручення № 33 від 17 січня 2018 року була зарахована на рахунок ПАТ "Укрсоцбанк".

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 14 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, в позові відмовив.

Ухвалюючи такі рішення, суди, посилаючись на норми статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виходили з такого. Предметом розгляду даної справи є винесення відповідачем постанови від 17 січня 2018 року про закінчення виконавчого провадження. За висновками судів, з огляду на те, що акт про проведені електронні торги складено не було, протокол про електронні торги на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 січня 2018 року до відповідача не надійшов, права власності на придбане майно позивач не набув та те, що боржник фактично виконав виконавчий документ (виконавчий напис від 29 вересня 2016 року № 349) у повному обсязі, відповідач мав підстави та зобов'язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого підставою закінчення виконавчого провадження визначено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Своєю чергою, внесені позивачем під час аукціону кошти підлягають поверненню останньому, про що йому й було повідомлено.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позову.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу дій і рішень органу державної виконавчої служби, а судові рішення в цій справі ухвалені за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 807/72/18 за позовом ОСОБА_2 до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич