Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №1340/4942/18

УХВАЛА

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа №1340/4942/18

адміністративне провадження №К/9901/22146/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Техніка для бізнесу" до Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Львівській області, Державної фіскальної служби (ДФС) України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.12.2018 адміністративний позов задовольнив.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без руху (ухвала від 06.06.2019) як таку, що подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у клопотанні як підстави для поновлення такого строку (повернення первинно поданої апеляційної скарги та відсутність коштів на рахунках), не можуть бути визнані поважними, оскільки ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.04.2019 скаржник отримав 08.04.2019, судовий збір сплатив 08.04.2019, а повторну апеляційну скаргу подав 13.05.2019.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній підстави для поновлення строку, в разі якщо такі є.

У межах встановленого апеляційним судом строку відповідач надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовану тим, що Головним управлінням ДФС у Львівській області вживалися відповідні заходи щодо сплати судового збору, як-то направлення на адресу ДФС України листів щодо збільшення видатків для сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 з тих підстав, що наведені у заяві обставини щодо недостатнього бюджетного фінансування витрат на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску процесуального строку державним органом.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що неналежне фінансування державних органів на сплату судового збору не може бути перепоною доступу до суду; до того ж, вперше з апеляційною скаргою Головне управління ДФС у Львівській області звернулося вчасно.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільно обраний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Відповідач у межах встановленого апеляційним судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду