Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2019 року у справі №0640/4408/18

УХВАЛА

20 червня 2019 року

Київ

справа №0640/4408/18

адміністративне провадження №К/9901/16652/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1, подану від імені Головного управління Національної поліції в Житомирській області, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання поновити на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів від
10.08.2018 №1033 та від 13.08.2018 №164 о/с, поновлення на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Любарського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, згідно з відбитком штемпеля на поштовому конверті 10 червня 2019 року представник відповідача подав касаційну скаргу до суду.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1, поданою від імені Головного управління Національної поліції в Житомирській області, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання поновити на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко