Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №420/5994/18

УХВАЛА

19 вересня 2019 року

Київ

справа №420/5994/18

адміністративне провадження №К/9901/23740/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року

у справі №420/5994/19

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

про визнання неправомірним та скасування наказу №215 від 09.11.2018 року та зобов'язання розглянути заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі -позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (надалі - відповідач) в якому просив визнати неправомірним та скасування наказу №215 від 09 листопада 2018 року та зобов'язати розглянути заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є - визнання неправомірним та скасування наказу №215 від 09 листопада 2018 року та зобов'язання розглянути заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності.

Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргу ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі №420/5994/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу №215 від 09.11.2018 року та зобов'язання розглянути заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська,

Судді Верховного Суду