Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.07.2018 року у справі №807/4/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа №807/4/18

провадження №К/9901/57560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

установив:

ОСОБА_2 звернувся до суду позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати виплати, яка передбачена п. 4 ч. 2 ст. 50 Закону України "Про державну службу", за періоди виконання обов'язків тимчасово відсутнього завідувача юридичного сектору відповідача; зобов'язати нарахувати та виплатити виплату за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50% його посадового окладу за всі періоди виконання таких обов'язків, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а також середній заробіток за весь час затримки цієї виплати - з дня звільнення позивача по день фактичного розрахунку; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення заробітку, яке передбачене п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11 серпня 1995 року, за період роботи з 12 липня 2016 року по 29 вересня 2017 року; зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення заробітку, яке передбачене п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11 серпня 1995 року, за період роботи з 12 липня 2016 року по 29 вересня 2017 року, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати таких підвищень, а також середній заробіток за весь час затримки виплати таких підвищень - з дня звільнення позивача по день фактичного розрахунку; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в день звільнення позивача всіх належних сум його премії; зобов'язати виплатити середній заробіток за період з 29 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року - у зв'язку з невиплатою в день звільнення премії в сумі 2811,46 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.02.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій 23.07.2018 касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом позову у даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати виплати, яка передбачена п. 4 ч. 2 ст. 50 Закону України "Про державну службу", за періоди виконання обов'язків тимчасово відсутнього завідувача юридичного сектору відповідача; зобов'язати нарахувати та виплатити виплату за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50% його посадового окладу за всі періоди виконання таких обов'язків, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а також середній заробіток за весь час затримки цієї виплати - з дня звільнення позивача по день фактичного розрахунку; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення заробітку, яке передбачене п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11 серпня 1995 року, за період роботи з 12 липня 2016 року по 29 вересня 2017 року; зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення заробітку, яке передбачене п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 11 серпня 1995 року, за період роботи з 12 липня 2016 року по 29 вересня 2017 року, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати таких підвищень, а також середній заробіток за весь час затримки виплати таких підвищень - з дня звільнення позивача по день фактичного розрахунку; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в день звільнення позивача всіх належних сум його премії; зобов'язати виплатити середній заробіток за період з 29 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року - у зв'язку з невиплатою в день звільнення премії в сумі 2811,46 грн.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Посада ОСОБА_2 не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх