Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2019 року у справі №820/3918/18

УХВАЛА

17 квітня 2019 року

Київ

справа №820/3918/18

адміністративне провадження №К/9901/10046/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №820/3918/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №820/3918/18 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 08.04.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подало апеляційну скаргу у справі №820/3918/18.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2018 апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (несплата судового збору).

На виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зазначало, що у зв'язку з неналежним фінансуванням позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2018 у задоволенні клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору відмовлено, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково. Продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 за клопотанням заявника, податковому органу продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на три дні.

На виконання вимоги ухвали про повторне продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, податковий орган повторно звернувся з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків такої. В обґрунтування вищезазначеного клопотання апелянт зазначав про відсутність на рахунках Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби бюджетних асигнувань призначених для сплати судового збору у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 заявнику було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу - повернуто заявнику.

Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в лютому 2019 року повторно звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у справі №820/3918/18 з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження та клопотанням про поновлення такого.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 1 статті 295 КАС України та надано апелянту десятиденний строк, протягом якого він мав надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для такого поновлення.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від
19.02.2019 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем на адресу суду апеляційної інстанції було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого, Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зазначило, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку через недостатнє (обмежене) фінансування, що, в свою чергу, унеможливлювало здійснення сплати судового збору раніше.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №820/3918/18 відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.02.2019 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на оскарження судового рішення податковим органом суду апеляційної інстанції надано не було.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 21.11.2018 Харківським апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Таким чином неналежне фінансування Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не може бути поважною підставою пропуску строку апеляційного скарження, адже податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що діє на професійній основі та відповідно до покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, яке не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах своєї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №820/3918/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа - Центральна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає...........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду