Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2019 року у справі №620/3552/18

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

Київ

справа №620/3552/18

адміністративне провадження №К/9901/9713/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М., Смоковича М. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 620/3552/18 за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 Комунального медичного закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Чернігівської обласної ради про визнання дій неправомірними щодо прийняття рішення від 11 вересня 2018 року про відсутність підстав для встановлення інвалідності, зобов'язання вирішити питання про визнання ОСОБА_2 інвалідом ІІІ групи з дитинства з 11 вересня 2018 року безстроково,

встановив:

08 квітня 2019 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою (направлено засобами поштового зв'язку 04.04.2019 року).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених ч.4 ст.257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання дій неправомірними щодо прийняття рішення від 11 вересня 2018 року про відсутність підстав для встановлення інвалідності, а також зобов'язання вирішити питання про визнання ОСОБА_2 інвалідом ІІІ групи з дитинства з 11 вересня 2018 року безстроково.

Скаржник вказує на неоднаковість судової практики застосування норм законодавства при вирішенні питання про надання особам статусу інвалідності, посилаючись на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
28.03.2019 року по справі №520/1942/19, яке згідно даних Єдиного державного реєстру не набрало законної сили.

При цьому, слід зазначити, що під час прийняття медико-соціальними експертними комісіями України рішень стосовно надання/ненадання особам статусу та певної групи інвалідності особам має застосовуватись індивідуальний характер розгляду документів, який повинен ґрунтуватись насамперед на висновках обстеження фізичного (психологічного) стану особи. Позаяк причини і наслідки інвалідності можуть бути різними, зумовленими неоднаковими соціально-економічними обставинами, наприклад, наявністю різноманітних катаклізмів - природних, екологічних, воєнних, зокрема наслідки Другої світової війни, війн в Афганістані та на інших територіях, Чорнобильської катастрофи. Таким чином, спірні правовідносини в цих справах не є ідентичними та не підлягають застосуванню у справі № 620/3552/18.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 620/3552/18 за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 Комунального медичного закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Чернігівської обласної ради про визнання дій неправомірними щодо прийняття рішення від 11 вересня 2018 року про відсутність підстав для встановлення інвалідності, зобов'язання вирішити питання про визнання ОСОБА_2 інвалідом ІІІ групи з дитинства з 11 вересня 2018 року безстроково.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

М. І. Смокович