Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №826/5048/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа № 826/5048/18

провадження № К/9901/60889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,

установив:

Державна судова адміністрація України звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2018 року в зазначеній справі.

Ухвалою від 9 серпня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2018 року в цій справі повернув.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що представник позивача не підтвердив належними доказами свої повноваження на представництво. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що документи щодо повноважень представника не засвідчено належним чином, а саме: довіреність і наказу від 7 червня 2018 року "Про внесення змін до Інструкції з діловодства в Державній судовій адміністрації України, затвердженої наказом від 19 жовтня 2017 року № 980" надані в простих ксерокопіях.

Уважаючи зазначене судове рішення ухваленим із порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

За змістом частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз оскаржуваного судового рішення та доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі № 826/5048/18 за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич