Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.05.2018 року у справі №308/6081/17

УХВАЛА

03 вересня 2018 року

Київ

справа №308/6081/17

касаційне провадження №К/9901/48197/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 у справі №308/6081/17 за позовом ОСОБА_2 до Закарпаської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Закарпаської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 19.12.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.03.2018 повернув апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2017 скаржнику.

ОСОБА_2 звернувся 11.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 27.04.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 27.04.2018 була отримана позивачем
18.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923683485.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.04.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що копію вказаного судового рішення отримав 16.03.2018, утім доказів таким обставинам не надав. При цьому наголошує на тому, що строк касаційного оскарження не пропущений.

Верховний Суд ухвалою від 11.06.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі положень частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2018 витребувано справу для вирішення питання про відкриття касаційного оскарження та перевірки наведених скаржником підстав поважності пропуску касаційного оскарження.

Так, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення №7900514023464, в якому судом апеляційної інстанції було направлено копію вказаної ухвали на адресу позивача, що підтверджує обґрунтування позивача щодо дати отримання оскаржуваної ухвали 16.03.2018.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 у справі №308/6081/17, судом з'ясовано такі обставини.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 19.12.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

При цьому, при зверненні з позовною заявою представником представником позивача - адвокатом ОСОБА_1 було долучено договір про надання юридичних послуг, що підтверджує його повноваження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка була чинною на момент звернення з позовом).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції 17.01.2018 представником позивача - адвокатом ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, утім Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.03.2018 повернув апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від
19.12.2017 скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга подана представником позивача, який не має права її підписувати.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції ~law17~ від 03.10.2017) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції ~law18~ від 03.10.2017) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції ~law20~ від 03.10.2017) у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі у відповідності до нової редакції процесуального закону має право на звернення до суду через адвоката лише на підставі довіреності або ордеру.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу підписано представником позивача - адвокатом ОСОБА_1. Утім, довіреність або ордер на підтвердження того, що вказаний представник позивача є адвокатом в порядку передбаченому статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції ~law21~ від
03.10.2017), суду апеляційної інстанції не надавалися та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до першого частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги адвокату ОСОБА_1, діючого на підставі договору від імені та в інтересах ОСОБА_2.

Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 333, пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_2 пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 у справі №308/6081/17.

2. Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2018 у справі №308/6081/17 за позовом ОСОБА_2 до Закарпаської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова