Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.05.2019 року у справі №160/7738/18

УХВАЛА

16 травня 2019 року

Київ

справа №160/7738/18

адміністративне провадження №К/9901/12775/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №160/7738/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

06 травня 2019 року заявники звернулись до суду касаційної інстанції з даною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №160/7738/18 (надіслано засобами поштового зв'язку 03.04.2019 року).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно ч.1 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч.1 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Приписами пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є типові справи.

Типові справи, в розумінні пункту 21 частини 1 статті 4 КАС України, є справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Так, предметом розгляду в цій справі є визнання дій Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо не оформлення неповнолітній ОСОБА_3 паспорта у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ протиправними; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту на ім'я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою про місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних; зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області вести паспортний облік відносно ОСОБА_3 за раніше встановленими формами - за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання любого цифрового ідентифікатора особи (у тому числі за серією та номером паспорту), без внесення інформації про неї до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі її персональних даних.

Суд зазначає, що в аналогічних правовідносинах сформований правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 вересня 2018 року по адміністративній справі № 806/3265/17, що дозволяє віднести справу №160/7738/18 до типових справ, оскільки в них відповідачем є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги. При цьому, враховуючи те, що відповідачем не було здійснено перевірку документів, які необхідно подати для оформлення паспорту та які фактично подавалися позивачами (позивачами не було наданих усіх документів, які визначені законодавством та які необхідні для вирішення питання щодо видачі паспорту громадянина України) та приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо перевірки таких документів наділений саме відповідач, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів про видачу паспорту із урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи. Отже, в даній справі та зразковій адміністративній справі були встановлені різні обставини, які не вплинули на однаковість підстав виникнення даного спору, а саме, відмову відповідача видати паспорт у формі паспортної книжечки, тому вона вірно була віднесена судами попередніх інстанцій за всіма ознаками до типових адміністративних справ.

Разом з тим, скаржником в касаційній скарзі не вказані доводи, що свідчать про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено імперативну норму, яка визначає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №160/7738/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області в особі територіального підрозділу Вільногірського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа