Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2020 року у справі №280/390/19

УХВАЛА

14 лютого 2020 року

Київ

справа №280/390/19

адміністративне провадження №К/9901/3085/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 280/390/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненка О. від 12 листопада 2018 року за № 1905 "Про проведення інспекційного відвідування" в частині здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та проведення у термін по 30 листопада 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Буднік Олени Анатоліївни про усунення виявлених порушень від 15 листопада 2018 року за № ЗП2217/563/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановського Володимира Віталійовича про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13 грудня 2018 року за № ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС. у розмірі 670 140,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, позов задоволено частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 13 грудня 2018 року за № ЗП2217/563/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 15 листопада 2018 року за № ЗП2217/563/АВ/П.

В іншій частині позову відмовлено.

Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, відповідач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній до 08 лютого 2020 року (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 27 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року залишено без руху касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 280/390/19 з підстав передбачених статтей 330, 331, 332 КАС України та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та документа про сплату судового збору.

Згідно наявного в матеріалах касаційної скарги рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 04 лютого 2020 року.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29 січня 2020 року про залишення без руху касаційної скарги, в межах визначеного судом строку, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, 06 лютого 2020 року направлено засобами поштового зв'язку докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що Головне управління є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установлених Державної казначейської служби України.

Так, станом на 06 лютого 2020 року, у відповідності до виписки по рахунках Державної казначейської служби України на рахунку Головного управління по КЕКВ 2800 (Інші поточні видатки) наявні кошти в розмірі (вхідний залишок) 0 грн.

Надаючи оцінку доказам поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду ухвалено 27 листопада 2019 року, її повний текст складено 27 листопада 2019 року, а касаційну скаргу заявник направив засобами поштового зв'язку до Верховного Суду 22 січня 2020 року.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 329 КАС України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження зазначено, що копію повного тексту судового рішення отримано ними 24 грудня 2019 року, а касаційну скаргу направлено 22 січня 2020 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду в межах тридцятиденного строку з дня його вручення, що відповідно до частини 2 статті 329 КАС України є підставою для поновлення процесуального строку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.

Окрім того, що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law23~), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб'єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб'єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 6 статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що станом на 13 лютого 2020 року скаржником, не надано документа про сплату судового збору.

Таким чином, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано у повному обсязі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 169, 248, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 280/390/19.

Поновити Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області пропущений з поважних причин процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 280/390/19.

Відмовити у задоволенні клопотання Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 280/390/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л. В.

Суддя Стрелець Т. Г.

Суддя Стеценко С. Г.