Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2019 року у справі №160/2537/19

УХВАЛА

16 січня 2020 року

Київ

справа №160/2537/19

адміністративне провадження №К/9901/34463/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

розглянувши клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги по справі № 160/2537/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, скасування припису та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року залишено без руху касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 160/2537/19 з підстав передбачених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.

02 січня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у якому просив звільнити від сплати судового збору за подачу касаційної скарги по справі № 160/2537/19, а вразі відмови у звільненні від сплати судового збору, продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, в обґрунтування якого скаржник посилається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, на даний час відсутні кошти на фінансування, зокрема, кошти на оплату судового збору.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law7~).

Відповідно до ~law8~ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб'єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб'єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника - відсутні.

Щодо клопотання про продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги по справі № 160/2537/19, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідач посилається на те, що не має можливості у встановлений судом строки здійснити сплату судового збору.

Розглянувши клопотання, суд приходить до висновку, що за наведених обставин, зазначених у клопотанні воно підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 121, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Продовжити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року.

Надати Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору.

Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Тацій Л. В.

Суддя Стрелець Т. Г.

Суддя Стеценко С. Г.