Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №420/2293/19
Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №420/2293/19

УХВАЛА

12 грудня 2019 року

Київ

справа №420/2293/19

адміністративне провадження №К/9901/34293/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Єресько Л. О., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Кілійської районної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі №420/2293/19 за позовом ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним ненадання Кілійською районною державною адміністрацією копій договорів оренди, укладених у період з 1 червня 2018 року по 1 вересня 2018 року з додатками та зобов'язати відповідача надати позивачу копії зазначених документів; з метою здійснення судового контролю за виконанням рішення суду зобов'язати Кілійську районну державну адміністрацію протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили подати Одеському окружному адміністративному суду звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року, залишеним без постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним ненадання Кілійською районною державною адміністрацією копії договорів оренди, укладених Кілійською районною державною адміністрацією у період з 1 червня 2018 року по 1 вересня 2018 року з додатками. Зобов'язано відповідача надати позивачу копії усіх договорів оренди укладених Кілійською районною державною адміністрацією з 1 червня 2018 року по 1 вересня 2018 рік з додатками. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу у якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, спірні правовідносини виникли щодо відмови у наданні запитуваної у розпорядника публічної інформації.

Одеським окружним адміністративним судом зазначений спір визначено як незначної складності і справу розглянуто за правилами строщеного позовного провадження.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12 328 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кілійської районної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі №420/2293/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

Л. О. Єресько

О. В. Калашнікова

Судді Верховного Суду