Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №826/993/17

УХВАЛА

14 листопада 2018 року

Київ

справа №826/993/17

адміністративне провадження №К/9901/63755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 826/993/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕТ ТЕЛЕКОМ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 805/4109/17-а касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України і встановлено строк тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строків касаційного оскарження із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку та надання документу про сплату судового збору.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 29 жовтня 2018 року.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві подало клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій із зазначенням підстав для поновлення такого строку та клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Зі змісту клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що наведені у них доводи є необґрунтованими, а надані докази не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для перенесення строку виконання вимог ухвали від 22 жовтня 2018 року для усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору. Крім того, з клопотань скаржника вбачається, що фінансування таких видатків здійснюється. Поряд з цим бюджетна установа такі видатки має використовувати ефективно та раціонально. Тому право на касаційне оскарження судових рішень установа, що фінансується з бюджету, має реалізовувати з огляду на доцільність такого та наявне фінансування на такі потреби, що надаються з державного бюджету.

З огляду на зазначене, суддя-доповідач вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги слід відмовити.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

29 березня 2018 року скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, однак ухвалою Верховного Суду від 7 травня 2018 року було повернуто касаційну скаргу скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору у визначеному законом розмірі.

Скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою 12 червня 2018 року, при цьому ним не було надано суду касаційної інстанції довіреність на підтвердження повноважень особи, що подала касаційну скаргу, що в свою чергу слугувало для повернення такої касаційної скарги відповідно до ухвали Верховного Суду від 18 червня 2018 року.

Втретє відповідач звернувся до суду з зазначеною касаційною скаргою, однак в порушення вимог встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі, тому ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2018 року було повернуто подану касаційну скаргу.

10 жовтня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві незважаючи на неодноразове повернення поданої касаційної скарги з підстав не надання належним чином завіреної копії довіреності, що підтверджує наявність у особи, що підписала скаргу, права її підписувати та не наданням документу про сплату судового збору подає касаційну скаргу до суду разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку стверджуючи, що строк касаційного оскарження був пропущений з поважних причин.

Розглянувши подане клопотання про поновлення строку касаційного оскарження суд вважає, що з моменту повернення касаційної скарги та її повторного подання пройшов значний проміжок часу, крім того строк було пропущено не з поважних причин, а через невиконання приписів процесуального закону внаслідок чого касаційна скарга судом касаційної інстанції поверталась скаржнику, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.

Посилання скаржника на фінансовий стан особи публічного права суд вважає такими що не заслуговують на увагу, так як це не може бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки не доведено, що вживались дії для усунення таких обставин, зокрема для отримання фінансування.

Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

В поданні повторних касаційних скарг не вбачається наміру добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зазначені у клопотанні відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Також, Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної касаційної скарги через несплату судового збору, не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що подання касаційної скарги це право сторони, а не обов'язок. І якщо особа вважає за необхідне скористатися правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, хоча Кодекс адміністративного судочинства України і не встановлює конкретний момент для звернення з повторною касаційною скаргою, однак зобов'язує Суд встановити поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження. В підставах пропуску строку на касаційне оскарження, на які посилається скаржник, не вбачається ознаки поважних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

Керуючись частиною 3 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку касаційного оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 826/993/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕТ ТЕЛЕКОМ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду