Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.07.2020 року у справі №420/5113/19

УХВАЛА

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 420/5113/19

адміністративне провадження № К/9901/16441/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо невірно заповненої довідки для перерахування пенсії військовослужбовця звільненого у запас за вислугою років ОСОБА_1 та зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направити довідку до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області для здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII з урахуванням наступних складових:

надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі - 100% від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс надбавка за вислугу років 50%);

надбавка за безперервну службу у лавах Збройних Сил України в розмірі 90% від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс процентна надбавка за вислугу років 50%, плюс за виконання особливо важливих 100%);

премія в розмірі 33,3 % від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс процентна надбавка за вислугу років 50%, плюс за виконання особливо важливих завдань 100%, плюс надбавка за безперервну службу у лавах Збройних Сил України 90%), без обмеження граничного розміру пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано неправомірними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо невірно заповненої довідки для перерахування пенсії військовослужбовця звільненого у запас за вислугою років ОСОБА_1, зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та направити до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується для перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року раніше призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII з урахуванням наступних складових: надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі - 100% від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс надбавка за вислугу років 50%); надбавка за безперервну службу у лавах Збройних Сил України в розмірі 90% від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс процентна надбавка за вислугу років 50%, плюс за виконання особливо важливих 100%); премія в розмірі 33,3 % від посадового окладу (плюс оклад за військове звання майор, плюс процентна надбавка за вислугу років 50%, плюс за виконання особливо важливих завдань 100%, плюс надбавка за безперервну службу у лавах Збройних Сил України 90%).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 червня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року скасував, у задоволенні позову відмовив.

Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення і ухвалити нове.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на статтю 328 КАС, в скарзі детально викладено фактичні обставини справи та підстави непогодження з рішенням суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя А. Ю. Бучик

Суддя С. Г. Стеценко