Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.07.2020 року у справі №360/3539/19

УХВАЛА

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 360/3539/19

адміністративне провадження № К/9901/16095/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року в справі №360/3539/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУ НП в Луганській області), у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ НП в Луганській області щодо невиплати середньої заробітної плати у зв'язку із затримкою належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні 09 грудня 2015 року;

- зобов'язати ГУ НП в Луганській області здійснити виплату середньої заробітної плати з 10 грудня 2015 року по 18 липня 2019 року в сумі 224299,20 грн згідно із розрахунком.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ГУ НП в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати у зв'язку із затримкою належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні 09 грудня 2015 року;

- зобов'язано ГУ НП в Луганській області здійснити виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати з 10 грудня 2015 року по 17 липня 2019 року у сумі 188466,36
грн;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року скасовано в частині стягнення суми 185966,36 грн і в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін.

23 червня 2020 року до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року в справі №360/3539/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в зв'язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), задоволено заяви суддів Чиркіна С. М., Рибачука А. І., Стародуба О. П. про самовідвід; відведено суддів Чиркіна С. М., Рибачука А. І., Стародуба О. П. від участі у розгляді справи № 360/3539/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Луганській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії; передано матеріали до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2020 року визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Радишевської О. Р., судді - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій невиплати середньої заробітної плати у зв'язку з затримкою належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язання здійснити виплату середньої заробітної плати.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що підполковник міліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції Армянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.

Наведені обставини свідчать, що спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу проходження позивачем публічної служби.

Водночас позивач не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), у якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 169, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року в справі №360/3539/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко