Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.03.2019 року у справі №260/1127/18

УХВАЛА

15 квітня 2019 року

Київ

справа № 260/1127/18

провадження № К/9901/9708/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність - постанову № 54021385 від 8 жовтня 2018 року Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 807/2168/15 від 4 серпня 2016 року Закарпатського окружного адміністративного суду;

2) зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати постанову № 54021385 від 8 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 807/2168/15 від 4 серпня 2016 року Закарпатського окружного адміністративного суду.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 3 грудня 2018 року в позові відмовив, виходячи з безпідставності останнього.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 січня 2019 року змінив Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду; у решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року залишив без змін.

Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що з огляду на приписи пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 Міністерство юстиції України не є органом виконавчої служби у розумінні статті 287 КАС України та не може бути відповідачем у цій категорії спорів, а заміна відповідача за правилами частини 7 статті 48 КАС України допускається виключно до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 260/1127/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич