Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.06.2020 року у справі №826/11890/16

УХВАЛА

11 червня 2020 року

Київ

справа №826/11890/16

адміністративне провадження №К/9901/13330/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.

Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Промгазінвест" до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна, податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано: рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС про опис майна у податкову заставу від 10.06.2016 №759/26-50-17-4; податкові повідомлення-рішення від 14.07.2016 №0060241201, №0060251201; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС внести до зворотного боку картки особового рахунку ТОВ "Промгазінвест" відомості про сплату 21 881,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

21.05.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є правомірність рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС про опис майна у податкову заставу від
10.06.2016 №759/26-50-17-4, податкових повідомлень-рішень від 14.07.2016 №0060241201, №0060251201 та податкової вимоги від 06.06.2016 №4136-17 на суму грошових зобов'язань 54 046,89 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

При цьому береться до уваги, що рішення про опис майна в податкову заставу за правовим наслідком похідне від зазначених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Про наявність виключних обставин передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає. Такі обставини судовою колегією також не виявлені.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду