Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.11.2023 року у справі №815/4984/16
Постанова КАС ВП від 29.11.2023 року у справі №815/4984/16
Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №815/4984/16

УХВАЛА

13 травня 2019 року

Київ

справа №815/4984/16

касаційне провадження №К/9901/10523/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л. І., суддів: Хохуляка В. В., Шипуліної Т. М., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбра Імпекс" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління ДФС в Одеській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018.

Верховний Суд ухвалою від 18.04.2019 касаційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а підстави, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, є неповажними; не додано документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.

У строк, встановлений судом, скаржник судовий збір не сплатив, проте надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому посилається не те, що фактичною перешкодою для сплати судового збору за подання попередньої касаційної скарги стало те, що кошти на сплату судового збору надходили не вчасно та не в повній мірі, тобто посилається на аналогічні підстави, які були визнані Верховним Судом неповажними. При цьому інші підстави, які були об'єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії у строк визначений законом не наводить та докази на їх підтвердження не надає.

Відповідно до частини 3 статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Отже, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк

Т. М. Шипуліна