Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.12.2020 року у справі №826/16618/18

УХВАЛА

10 грудня 2020 року

Київ

справа № 826/16618/18

адміністративне провадження № К/9901/32536/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Усенко Є. А., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 826/16618/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та скаржником не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21.06.2019 подано 13.03.2020, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 27.09.2019 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 28.05.2020 ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що обмежене фінансування унеможливило сплату судового збору, що є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Разом з тим, ним вживалися всі можливі дії для реалізації права на апеляційне оскарження, зокрема, вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Зазначає, що ним постійно вживалися всі необхідні заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, а саме щодо сплати судового збору. Водночас, податковим органом при повторному зверненні було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2019. Звертає увагу, що повторно апеляційну скаргу подано в межах річного строку, передбаченого частиною 2 статті 299 КАС України, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Крім того, незабезпечення оскарження в апеляційному порядку судового рішення у даній справі позбавить можливості захистити економічні інтереси Держави. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що неможливість сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою вперше, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав неповажною причиною, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама собою сплата судового збору суб'єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційне оскарження судового рішення.

Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною 2 статті 299 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не змінює загальні строки реалізації цими суб'єктами права на апеляційне оскарження, які встановлені статтею 295 КАС України.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 826/16618/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКІ-ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон Є. А. Усенко О. О. Шишов