Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №215/75/19

УХВАЛА

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 215/75/19

адміністративне провадження № К/9901/17217/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №215/75/19 (провадження №К/9901/17217/21) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №215/75/19, а вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку з відповідними доказами, які могли б свідчити про поважність пропуску строку та надання документу, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо) або документу про сплату судового збору, а також подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції та наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від скаржника на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 25 серпня 2021 року надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків.

Перевіривши доводи вищевказаної заяви в частині звільнення від сплати судового збору, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до положень частин 1 , 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ~law8~ суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження заявленого клопотання скаржником додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17 травня 2021 року № 516 за період І-IV квартал 2019 року.

Водночас, Суд зауважує, що оскільки позивач звернувся до суду з касаційною скаргою у 2021 році, то йому необхідно було надати відомості про доходи за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік.

З урахуванням викладеного, у Суду відсутня можливість встановити наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №215/75/19 (провадження №К/9901/17217/21).

Перевіривши доводи вищевказаної заяви в частині надання до суду клопотання про поновлення строку з відповідними доказами, які могли б свідчити про поважність пропуску строку, суд касаційної інстанції виходить з такого.

У вказаному клопотанні скаржником наведено доводи та аргументи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, при цьому доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: конверта з відбитками та штрих-кодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку скаржником не надано.

Скаржник вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 334 КАС України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження. На момент відкриття касаційного провадження у Суду відсутня справа, а отже, відсутня можливість перевірити наявність в матеріалах справи поштового повідомлення про отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вирішується судом касаційної інстанції на підставі поданого скаржником клопотання про поновлення такого строку та наданих доказів, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин.

Суд звертає увагу скаржника, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічний висновок застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з'ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення.

Питання, пов'язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами 6 , 7 статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення, довідка відділення поштового зв'язку про отримання поштового відправлення, тощо.

Водночас таких доказів на виконання ухвали від 31 травня 2021 року скаржником не надано.

Таким чином, станом на день постановлення цієї ухвали скаржник не усунув в повному обсязі недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, в частині надання до суду клопотання про поновлення строку з відповідними доказами, які могли б свідчити про поважність пропуску строку, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №215/75/19 (провадження №К/9901/17217/21) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.

Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова