Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2019 року у справі №804/3492/18

УХВАЛА

12 серпня 2019 року

Київ

справа №804/3492/18

адміністративне провадження №К/9901/22443/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без руху з підстав недодання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року, від скаржнику продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Третім апеляційним адміністративним судом ухвалою від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року повернуто разом із доданими до скарги матеріалами.

4 грудня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків: подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин його пропуску, подання доказів їх поважності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що на день прийняття оскаржуваної ухвали не усунуто недоліки апеляційної скарги визначені в ухвалі Третього апеляційного адміністратвиного суду від 20 грудня 2018 року про залишення апеляціної скарги без руху.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином, подана Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Н. Є. Блажівська

Судді (підпис) М. М. Гімон

(підпис) М. Б. Гусак

Згідно з оригіналом

Помічник судді І. Л. Щирська