Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.08.2018 року у справі №808/3488/17

УХВАЛА

10 серпня 2018 року

Київ

справа №808/3488/17

адміністративне провадження №К/9901/56920/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.06.2018 у справі №808/3488/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення №9995-13 від 31.10.2017 в сумі 4 148,54 грн. за формою "Ф" за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" та №9996-13 від 31.10.2017 в сумі 17 196,78 грн. за формою "Ф" за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.06.2018, позовні вимоги задоволено.

Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.06.2018 у справі №808/3489/17, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №808/3488/17 є вимога про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень №9995-13 від
31.10.2017 в сумі 4 148,54 грн. за формою "Ф" за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" та №9996-13 від 31.10.2017 в сумі 17
196,78 грн. за формою "Ф" за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №808/3488/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова