Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №363/2949/17

УХВАЛА

10 вересня 2018 року

Київ

справа №363/2949/17

адміністративне провадження №К/9901/52559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України,

про визнання висновку частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2, скаржник) на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 14 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року залишено без руху з підстав, передбачених частиною 3 статті 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б підтверджували поважність пропуску строку.

19 червня 2018 року на адресу Верховного Суду на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Вказана заява обгрунтована тим, що скаржник з 12 лютого 2018 року постійно знаходиться з тестем ОСОБА_3, який госпіталізований до Київського обласного онкологічного диспансеру, та доглядає за ним, оскільки він потребує сторонньої допомоги.

На підтвердження вказаних обставин надає копію довідки лікаря Київського обласного онкологічного диспансеру ОСОБА_4 від 11 липня 2018 року, в якій зазначено, що хворий ОСОБА_3 з 12 лютого 2018 року перебуває на диспансерному обліку та лікуванні, потребує допомоги сторонньої людини, з ним весь час знаходився ОСОБА_2

Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною 3 вказаної статті КАС України передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частин 1 , 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник аргументує причину пропуску строку хворобою свого тестя та на підтвердження надає довідку, видану лікарем.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту родинних відносин із ОСОБА_3 скаржник не надає.

Крім того, не підтверджено стан ОСОБА_3 як особи, яка потребує постійного стороннього догляду, доказом чого, зокрема, може бути висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування, та перебування скаржника з останнім щоденно починаючи з дати постановлення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, що, зокрема, може підтверджуватись листком непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї, виданим лікувальним закладом.

Також, суд враховує, те, що апеляційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року було подано скаржником з дотриманням строку на апеляційне оскарження, про що свідчить ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року про відкриття апеляційного провадження у справі № 363/2949/17 (доступна за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73193653).

Судом встановлено, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції було отримано скаржником 02 травня 2018 року.

Проте останнім не було вжито заходів для своєчасного оскарження судових рішень, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості у касаційному перегляді відповідних рішень.

Відтак, додані скаржником до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження докази не підтверджують підстав для такого поновлення, а тому наведені ОСОБА_2 у вказаній заяві доводи не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 6 частини 5 вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Крім того, у пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12 березня 2018 року у справі № 626/2222/16-а, від 07 травня 2018 року у справі №802/2165/17-а та від 26 червня 2018 року у справі № 805/4002/17-а

Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, викладені у заяві ОСОБА_2.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України про визнання висновку частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

3. Направити скаржнику копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

Л.Л. Мороз