Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2021 року у справі №160/2579/21

УХВАЛА

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/2579/21

адміністративне провадження № К/9901/23074/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №160/2579/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2015 №2487. Крім того просила поновити строк звернення до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи поважність причин пропуску тим, що фактично дізналася про існування оскаржуваного рішення відповідача лише 09.02.2021, тобто після його вручення представнику позивача. На підтвердження вказаних обставин надала лист податкового органу від 28.12.2020 №118604/10/04-36-04-12, в той же час, судом першої інстанції з'ясовано, що додатком цього листа зазначено копію конверта з рекомендованим повідомленням про вручення, в якому направлялося спірне податкове повідомлення-рішення на адресу позивача, проте такий документ суду не пред'являвся, що і стало підставою для прийняття ухвали від 25.02.2021 про залишення позовної заяви без руху й надання можливості усунути її недоліки шляхом зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також подання копії поштового конверту з рекомендованим повідомленням, який зазначений додатком листа-відповіді від
28.12.2020. При цьому встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали від 25.02.2021 для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка обґрунтована неотриманням спірного податкового повідомлення-рішення, а також обставинами, пов'язаними із зверненням представника позивача до податкового органу із запитом щодо надіслання копії оскаржуваного рішення відповідача. Також вказувала на те, що податкове повідомлення-рішення, конверт та рекомендоване повідомлення складені на прізвище ОСОБА_1, в той час, як таке прізвище було змінено ще у 2013 році на ОСОБА_1 на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2013 у справі № 206/2061/13-ц.

Проте Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2021, яку залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021, повернув зазначену позовну заяву позивачці.

Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду, а підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними. Так, за висновком судів, оскаржуване податкове повідомлення в силу пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається таким, що надіслано фізичній особі, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання (податковою адресою) або останнього відомого її місцезнаходження, при цьому податковою адресою платника податків-фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі. Посилання ж позивача на неправильне зазначення контролюючим органом на поштовому відправленні прізвища, яке змінено ще у 2013 році, судами не прийнято до уваги, оскільки це не є помилкою і така обставина не впливає на правильність визначення податкової адреси, а тому не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного суду України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (пункт 42.3 статті 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За правилами пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У даному випадку, судами встановлено, що 01.07.2015 спірне податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача: АДРЕСА_1, яка до того ж і на момент розгляду справи в суді була місцем реєстрації останньої, проте поштове відправлення повернулося без вручення адресату із відміткою "за закінченням терміну зберігання" 08.08.2015, а відтак у розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученим.

За приписами ж частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлення ж процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

У свою чергу, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Зважаючи на вищевикладені правові норми, беручи до уваги те, що позивачем не було виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху та не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що перешкоджали звернутись з даним позовом до суду вчасно, суди дійшли правильного висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм права стосовно правомірності повернення позовної заяви, з підстав порушення строків звернення до суду з вказаним позовом, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, що у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №160/2579/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко