Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.12.2019 року у справі №360/3645/19
Ухвала КАС ВП від 11.12.2019 року у справі №360/3645/19

УХВАЛА

11 грудня 2019 року

Київ

справа №360/3645/19

адміністративне провадження №К/9901/34306/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Бевзенка В. М., Кашпур О. В.,

перевіривши касаційну скаргу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ") звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача 230 326,59 грн витрат, пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, позов залишено без розгляду.

05 грудня 2019 року Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ" подав касаційну скаргу на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Зокрема, суди не надали належної правової оцінки доводам позивача про те, що до березня 2019 року такі справи вирішувались в порядку цивільного судочинства і про практику Великої Палати Верховного Суду позивач дізнався лише у травні 2019 року. Крім того, з 09 лютого по 21 червня 2019 року штатний помічник Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" був у відряджені і його обов'язки здійснювала особа, яка не мала досвіду з питань організації позовної роботи, тому лише після повернення цього працівника із відрядження було знайдене рішення Великої Палати Верховного Суду, на яке він і послався. Отже, на думку, Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" перебіг позовної давності необхідно обчислювати з дати повернення помічника начальника інституту з правової роботи, а саме з 21 червня 2019 року. Водночас позивач не мав коштів на сплату судового збору, оскільки протягом 2018 року з Інституту було відраховано 16 курсантів і у зв'язку з великим обсягом позовної роботи усі, передбачені кошторисом кошти на його сплату, були витрачені, що унеможливило подальшу позовну роботу. Наведені обставини, на думку заявника, є поважними підставами для поновлення пропущеного строку.

Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 18 вересня 2019 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що перебіг строку необхідно обчислювати з дати, коли курсанта ОСОБА_1 було виключено зі списку особового складу інституту та усіх видів забезпечення), а саме - з 22 квітня 2019 року.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Абзацом другим частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи Частиною 3 статті 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, процесуальними нормами закріплено обов'язок суду встановити факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо зазначені підстави його пропуску визнані судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року позовну заяву Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Перевіряючи обставини справи суди встановили, що 27 серпня 2017 між Міністерством оборони України в особі начальника факультету військової підготовки НТУ "ХПІ" полковника Серпухова О. В. та Малютою В. О. укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Наказом Міністерства оборони України від 21 липня 2017 року №408 ОСОБА_1 зараховано на навчання на перший курс факультету військової підготовки імені Верховної Ради України НТУ "ХПІ". У березні 2019 року відповідачем складено рапорт, в якому він просив розірвати контракт, оскільки не бажав в подальшому проходити службу на офіцерських посадах після закінчення навчального закладу. Наказом Міністерства оборони України від 22 квітня 2019 року № 87 відповідача виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення. Згідно з рапортом ОСОБА_1, останній зобов'язувався відшкодувати у добровільному порядку витрати, пов'язані з його навчанням.

Перевіряючи зазначені позивачем причини пропуску строку, суди зазначили, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними у конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, які мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, доданими до відповідних заяв.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Перевіряючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про його необізнаність щодо висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 та від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17, оскільки вказані судові рішення є в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступними.

Отже, на момент виникнення у позивача права на звернення до суду (23 квітня 2019 року - наступний день після виключення курсанта ОСОБА_1 зі списку особового складу інституту та усіх видів забезпечення) практика визначення юрисдикції цієї категорії справ була сталою. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність грошових коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки ця причина не є об'єктивно непереборною.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що звернувшись до суду з позовом після спливу тривалого часу з дня виникнення підстав, що дають право на захист порушеного права, Військовий інститут танкових військ НТУ "ХПІ" не довів поважність причин пропуску процесуального строку та не надав належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Враховуючи те, що право на звернення до суду у позивача виникло 23 квітня 2019 року, проте до суду він звернувся лише 14 серпня 2019 року, не зазначивши об'єктивні причини, що перешкоджали йому вчасно звернутися з позовом про захист порушеного права, Верховний Суд погоджується з висновками судів про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку, у зв'язку з чим позов Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" обґрунтовано залишено без розгляду.

Враховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судами норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання)відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: В. М. Бевзенко

О. В. Кашпур