Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №640/1479/19

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа №640/1479/19

адміністративне провадження №К/9901/24140/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гончарової І. А., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби (ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
19.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасувано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100210/2019/000018/2 від 11 січня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA100210/2019/00097.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
19.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 13.02.2019 призначив цю справу для розгляду у порядку спрощеного провадження.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення відповідачем митної вартості імпортованого позивачем автомобіля "RENAULT", кузов № НОМЕР_1,2015 року випуску, об'єм двигуна 1461 куб. см, двигун дизельний на рівні 7750,00 євро із застосуванням резервного методу здійснено без дотримання вимог частин 2, 3 статті 54, статті 57 Митного кодексу України. Такий висновок суду ґрунтується на встановлених у справі обставинах щодо надання позивачем під час митного оформлення документів, які передбачені частиною 2 статті 54 МК, на підтвердження задекларованих за основним методом митної вартості автомобіля, які не містили розбіжностей та не викликали сумніви у достовірності. Крім того, позивач надав висновок експертного авто-товарознавчого дослідження № 836/19-54 від 08.01.2019, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, який підтверджує вартість автомобіля на рівні задекларованої митної вартості.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього.

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. А. Гончарова

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду