Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2018 року у справі №826/22020/15

УХВАЛА

11 червня 2018 року

Київ

справа №826/22020/15

адміністративне провадження №К/9901/49948/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №826/22020/15 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнати протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Статус" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнати протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
08.11.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 04.05.2018 звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень до Верхового Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з незалежних від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві причин, оскільки неналежне фінансування потреб контролюючих органів з державного бюджетного та несвоєчасне надходження грошових коштів необхідних для сплати судового збору на їх рахунки, позбавляло заявника можливості своєчасно надати суду документ про сплату судового збору у порядку та розмірі визначеному законом.

На думку відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку незалежно від причин його пропуску та відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018 касаційну скаргу заявника було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 КАС України у зв'язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та надано строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право вказати інші причини та надати докази, які б підтверджували поважність підстав пропуску процесуального строку касаційного оскарження, а також надати докази, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 10.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209416542283.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень з доводами на підтвердження поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження податковий орган посилається на такі обставини.

Вперше Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подала касаційну скаргу у справі №826/22020/15 до суду касаційної інстанції в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 29.11.2017 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Верхового Суду від 03.01.2018 касаційну скаргу відповідача було повернуто заявнику з підстав визначених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв'язку з тим, що відповідачем не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.

При цьому, відповідач зазначає, повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з незалежних від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві причин, оскільки неналежне фінансування потреб контролюючих органів з державного бюджетного, несвоєчасне надходження грошових коштів необхідних для сплати судового збору на їх рахунки та систематичне їх блокування в рамках інших судових процесів, позбавляло заявника можливості своєчасно надати суду документ про сплату судового збору у порядку та розмірі визначеному законом.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві вдруге 20.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №826/22020/15 до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України, оскільки додана відповідачем до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві втретє 04.05.2018, тобто із значним пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень, звернулася з касаційною скаргою у справі №826/22020/15 до Верховного Суду.

Як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що передача судової справи №826/22020/15 з державної податкової інспекції району на супроводження до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, зміна адреси структурних підрозділів, які займаються даною категорією справ, тривала процедура передачі процесуальних документів та їх реєстрація, призвели до несвоєчасного виконання податковим органом вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги.

На думку відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір та порядку визначеному законом) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений частиною 1 статті 13 КАС України строк та у визначеному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а відтак відсутність котів на рахунках податкового органу не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, оскільки грошові кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228.

Податковий орган є суб'єктом владних повноважень що діє на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов'язків не повинно ставитись в залежність від кадрових питань та організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків, оскільки труднощі в організації роботи контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судових рішень і доводи відповідача щодо тривалості передачі процесуальних документів працівникам податкового органу, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів останнього повинні вирішуватись з урахуванням такого фактора та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку.

Крім цього, керівництву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було заздалегідь відомо про здійснення реформування територіальних органів Державної фіскальної служби України, а відтак останнє повинно було вчинити необхідні дії, спрямовані на недопущення порушення процесуального строку касаційного оскарження судових рішень.

Суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою своєчасного отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/22020/15 та отримання відповідного фінансування.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від
19.07.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від
08.11.2017 у справі №826/22020/15.

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі №826/22020/15 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнати протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає...........................................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду