Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.03.2023 року у справі №620/2767/19
Ухвала КАС ВП від 26.03.2020 року у справі №620/2767/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 620/2767/19

провадження № К/9901/31248/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 620/2767/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

установив:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про:

- визнання неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від
12.07.2001 року);

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від
12.07.2001 року) в розмірі 90 % суми щомісячного заробітку без обмеження її максимального розміру, з урахуванням довідки про складові заробітної плати прокуратури Чернігівської області з дня звернення, тобто з 18.07.2019 року, і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого призначення.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.11.2019, яке Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.02.2020 залишив без змін, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від
12.07.2001 року).

Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) в розмірі 90 % суми щомісячного заробітку без обмеження її максимального розміру, з урахуванням довідки від 17.07.2019 року № 18-30 про складові заробітної плати прокуратури Чернігівської області з дня звернення -
18.07.2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судом строку на подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення.

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.06.2020 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене ним судове рішення та ухвалити нове - про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області подати до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення від
21.11.2019 у встановлений судом апеляційної інстанції строк.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив повністю.

Скасував ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020.

Ухвалив нове судове рішення, яким задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, відповідно до чого зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї постанови до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 620/2767/19.

Вважаючи постанову суду апеляційної інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви.

Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд керується такими мотивами.

Приписи пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Реалізація судом повноважень щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, регламентується положеннями статті 382 КАС України.

Колегія суддів встановила, що у спірній ситуації відповідач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача стосовно встановлення судом строку на подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення, та ухвалене нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Тлумачення положень частини 2 статті 328 КАС України та приписів частини 1 статті 294 КАС України у їхньому взаємозв'язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені лише такі ухвали суду апеляційної інстанції: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, аналіз положень частини 1 статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

Водночас приписами частини другої статті, яка аналізується, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції.

Натомість частиною третьою цієї самої статті встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

З наведеного випливає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 про скасування ухвали суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про встановлення судом строку на подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення такої заяви, не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частинами 1 -3 статті 328 КАС України.

З огляду на викладене Верховний Суд доходить висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020, якою скасована ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 про відмову в задоволенні заяви стосовно встановлення судом строку на подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення в справі № 620/2767/19, не може бути предметом касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.

Керуючись положеннями частин 1 -3 статті 328 та пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 620/2767/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя В. М. Кравчук