Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2021 року у справі №480/5420/19

УХВАЛА

10 червня 2021 року

м. Київ

справа № 480/5420/19

адміністративне провадження № К/9901/20298/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №480/5420/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування висновку, рішень та наказу, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

скасувати у зв'язку з незаконністю рішення атестаційної комісії від 10 вересня 2019 року № 367/18-28-04-02-11, рішення атестаційної комісії від 24 вересня 2019 року № 374/18-28-04-02-11, рішення атестаційної комісії від 26 вересня 2019 року № 375/18-28-04-02-11;

скасувати у зв'язку з незаконністю наказ ГУ ДФС у Сумській області від 10 жовтня 2019 року № 306-о про звільнення з посади та податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області;

поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області;

стягнути з ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2016 року до дня поновлення на роботі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання комісії від 10 вересня 2019 року № 367/18-28-04-02-11. Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання комісії від 24 вересня 2019 року № 374/18-28-04-02-11. Визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання комісії від 26 вересня 2019 року № 375/18-28-04-02-11. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання комісії від 24 вересня 2019 року № 374/18-28-04-02-11 та прийнято в цій частині нове рішення, яким скасовано рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області, викладене у протоколі засідання комісії від 24 вересня 2019 року № 374/18-28-04-02-11 про визначення ОСОБА_1, таким, що підлягає звільненню з посади та податкової міліції за систематичне порушення дисципліни після завершення службового розслідування за фактами відсутності на робочому місці без поважних причин (п. 2 протоколу засідання комісії від 24.09.2019 № 374/18-28-04-02-11).

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на ряд нормативно правових актів, фактичні обставини справи, цитування уривків з постанов Верховного Суду та твердження про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається у касаційній скарзі на ту обставину, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Щодо посилань скаржника, на винятковість вказаної справи, Верховний Суд зазначає, що позивач не навів у касаційній скарзі обставини, які виділяють його вимоги якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 480/5420/19.

Керуючись ст.ст. 169 328 330 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №480/5420/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування висновку, рішень та наказу, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку повернути скаржнику.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ. В. Білак