Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №9901/986/18

УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №9901/986/18

адміністративне провадження №П/9901/986/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501; ЄДРПОУ-33867229) до Вищої ради правосуддя (м. Київ, вул. Студентська, 12-А, ЄДРПО: 0013698) про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправним, нечинним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

27.12.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов вказаний позов Товариства, у якому заявлені такі позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні дій щодо вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи та щодо розгляду до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 у розумний строк дисциплінарної скарги ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2;

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 №3576/0/15-18 дій щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку;

- визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від
22.11.2018 № 3576/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку;

- зобов'язати Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2.

Підстави позову вмотивовані тим, що відповідачем звільнено суддю у відставку, при цьому при прийнятті такого рішення не було розглянуто його дисциплінарну скаргу, яка подана відносно цієї судді.

Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зазначена норма кореспондується з положеннями попередньої редакції Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 55 Конституції України, частини 2 статті 2, пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 3 статті 110, частини 2 статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3 4 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)" Конституційний Суд України зазначив: "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1 , 2 статті 55 Конституції України".

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від
01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив: "поняття " охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст".

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення "Аксу проти Туреччини" [Aksu v.

Turkey] пункт 50; "Берден" [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; "Тенасе проти Молдови" [Tгnase v. Moldova]).

Тобто, наведені вище нормативні положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Як вбачається із позовних вимог, сформованих позивачем в межах поданого позову, ним серед іншого заявлено вимогу про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку.

Відповідно до частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Аналогічна правова норма містилася і в попередній редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Проте, Товариство не є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку, зазначений акт є актом індивідуальної дії, який застосований виключно до ОСОБА_2 та відповідно не створює правових наслідків для позивача. Враховуючи викладене, Товариство не має права на оскарження рішення такого рішення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України зокрема у постановах від 15.11.2016 у справі №800/264/16, від 15.07.2014 у справі №21-273а14, від 12.04.2017 у справі №800/589/16, а також в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 по справі 800/567/17 (провадження - П/9901/132/18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №9901/22/17.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку, а тому у відкритті провадженні в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Втім, поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому неможливо зазначити суд, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.

Наведене узгоджується й з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 березня 2018 року у справі №9901/374/18 (П/9901/374/18), провадження №11-93заі18.

Щодо решти заявлених позовних вимог (визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні дій щодо вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи та щодо розгляду до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 у розумний строк дисциплінарної скарги ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2; визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 №3576/0/15-18 дій щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку; зобов'язання Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2), то Судом встановлено, що позовна заява в їх межах сформована із додержанням вимог, встановлених статтями 160 161 КАС України та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Справа в означеній частині підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини 4 статті 22 КАС України та в силу вимог частини 4 статті 22 КАС України підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Також суд, з урахуванням положень частини 5 статті 262 КАС України, дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12 19 22 122 160 161 171 248 257 262 266 КАС України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" до Вищої ради правосуддя, в частині позовної вимоги про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку.

2. Прийняти до провадження позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправним, нечинним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні дій щодо вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи та щодо розгляду до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 у розумний строк дисциплінарної скарги ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2;

- визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 дій щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку;

- зобов'язання Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2.

3. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром-Агро" до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправним, нечинним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні дій щодо вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи та щодо розгляду до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 № 3576/0/15-18 у розумний строк дисциплінарної скарги ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2;

- визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя, яка полягає у не вчиненні до моменту прийняття рішення Вищої ради правосуддя від 22.11.2018 №3576/0/15-18 дій щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_2 про звільнення з посади судді Господарського суду Херсонської області у відставку;

- зобов'язання Вищу раду правосуддя розглянути дисциплінарну скаргу ТОВ "Каховка Пром-Агро" від 31.07.2018 щодо судді Господарського суду Херсонської області ОСОБА_2.

4. Призначити справу для розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 13.02.2019 об 09:30 год. в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул.

Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

6. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзивів на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзиви та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.

7. Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання до суду заперечень проти відповіді на відзиви і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів позивачу.

8. Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

9. Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин 2 -4 статті 162 КАС України.

10. Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

11. Повідомити сторони, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

12. Повідомити відповідачів - суб'єктів владних повноважень про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

13. Повідомити сторони, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає..............

В.П. Юрченко,

Суддя Верховного Суду