Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2018 року у справі №826/4781/16

УХВАЛА

07 серпня 2018 року

Київ

справа №826/4781/16

адміністративне провадження №К/9901/56475/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №826/4781/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому з просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2015 року № 0007881701, яким згідно з п. п.
54.3.2. п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 за порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13 059,38 грн., в тому числі 10 447,70 грн. - основний платіж та 2 611,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
21.06.2018, позов задоволено повністю.

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.

Києві звернулася до суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №826/4781/16, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/4781/16 є вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2015 року № 0007881701, яким згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 за порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13 059,38 грн., в тому числі 10 447,70
грн. - основний платіж та 2 611,88 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2015 року № 0007881701, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №826/4781/16.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова